Виростай, дитино, й пам’ятай – Батьківщина – то найкращий край!

«Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини» , – говорить народна мудрість. Для кожного з нас найсвятішими є слова: Мати і Батьківщина. Ми розуміємо, що це не тільки наша країна, а й рідна домівка, те місце, де ми народилися й зросли, де народилися й жили наші предки. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, мову і вільно живе у своїй країні. Ми, українці, зовсім недавно здобули свою незалежність (у 1991 році). І хоч як не глумилися з нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути мелодику звучання, але сьогодні вона відроджується. Бо і не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Саме, з метою формування національної свідомості майбутніх будівників суверенної  Української держави, виховання в учнів любові до рідного слова, свого краю, українського народу, його мудрих традицій , потреби оберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею, краси і гармонії навколишнього світу, ознайомлення учнів з краєзнавством, в  3-В кл. Старокостянтинівського ліцею ім. М.С.Рудяка було проведене народознавче свято «Без верби й калини  – нема України», присвячене рідній матері нашій, неньці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню.

                                                            Українська земле! Де є краще?

                                                                                                           Де миліше, як не на Вкраїні?

Саме цими словами розпочалося свято. До кожного дитячого сердечка линули слова ведучих  про те, яка чудова наша українська земля, наш рідний край, наше гарне місто, яке багатство містить у собі наша рідна українська мова і все те, що пов’язане з нею: мудрі народні традиції, мелодійні пісні, казки та перекази, ремесла та обряди, – і все це  належить оберігати, примножувати.

Діти оплесками зустрічали дівчаток Калинку та Вербичку, які є символами України. Вони розповіли школярам багато цікавого про себе. Разом з ними співали веселих пісень, гралися в українські народні  ігри, танцювали запальні веселі  танки.

Це було гарне свято з розповідями учнів про традиції та обряди українського народу, виразним читанням віршів про свій рідний край, чудовими піснями ( музичний керівник Л.Л.Іщишина), хореографічними композиціями, які підготувала разом з учнями  Л.М. Коломієць.

Окрасою свята стали: танок «Весна» у виконанні дівчаток з танцювального клубу «Black Dance Imperial»  Білик Валі та Якотюк Марини,  гарна пісня «Без верби й калини нема Батьківщини» від пісенного дуету Бастракової Богдани та її бабусі Лідії Дмитрівни, виступи вихованок музичної школи Мельничук Тамари (пісня «Ой калино червона») та Литвиненко Софії (виконання на сопілці пісні «Вербовая дощечка»).

Третьокласники зрозуміли, що рідний край, Україна, Батьківщина для них, як тато і мама одна і разом наприкінці свята дружно сказали:

Рідний край, рідний край,

Україно наша.

Різні в світі землі є,

Але ти – найкраща!

За чудове свято діткам від щирого серця подякували батьки, які звернулися до них з такими словами:

Батьківщина, як мати, одна, тому бережіть її і любіть, як маму. Адже ще наш великий український поет Т.Г. Шевченко заповідав нам:

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

А діти пообіцяли :

О,Україно! О, люба ненько!

Тобі вірненько присягнем.

Серця кров і любов  –

Все тобі віддамо в боротьбі

За Україну, за її волю,

За честь і славу, за народ!

С.В.Білик, вчитель 3-В класу Старокостянтинівського ліцею ім.М.С.Рудяка.

Квітень 26, 2018