Українські вечорниці
Українські вечорниці-що це за традиція нашого народу? Святкування зазвичай відбувалися в домі старшої жінки. Раніше це могла бути вдова або рекрутка. Вона наглядала за молоддю, і батьки спокійно відпускали своїх дітей на вечорниці до неї. Звісно, жінка не завжди була суворою до молодих людей, і могла заплющити очі на деякі їхні пустощі. Щоб віддячити господині, хлопці та дівчата допомагали їй по господарству і залишали смаколики після святкувань. Дівчата збиралися на вечорниці раніше, щоб разом приготувати частування. Жінка вчила їх готувати, а також вишивати чи прясти. Хлопці ж приносили на вечорниці різні смаколики: горіхи, пряники чи інші солодощі. Також старша жінка часто повчала молодь, давала їм життєві поради. У неї можна було розпитати те, про що не вдавалось поговорити з матір’ю. В одній хаті могло зібратись від 5 до 15 дівчат і до 20 хлопців. Молодь гуртувалася за віком. Наприклад, 17–18 років та окремо діти до 16 років. Дівчата трималися своїх сіл або громад. А хлопці могли приходити й до інших, якщо домовлялися з парубками тих громад. Вечорниці відбувалися пізно ввечері. Тож по закінченню хлопці проводжали дівчат додому. Ось і ми вирішили провести у себе вечорниці. Запашні пиріжки, вареники, веселощі, ворожіння, ігри, пісні, танці…усе це було на наших вечорницях…
Як добре, що ми почали відроджувати у ліцеї традиції відпочинку нашої молоді. Адже, коли ти плідно працюєш, слід уміти гарно проводити своє дозвілля.
Світлана ГІЛЮК
Залишити відповідь